Стратегія без коду: від ідеї до точних правил
Візуальний конструктор прибирає програмування, але не вимоги до точності. Якщо двоє людей розуміють правило по-різному, стратегія ще не готова до тесту.
Виразіть стратегію правилами
Замініть фрази на кшталт «сильний тренд» або «невеликий відкат» конкретними індикаторами, порогами, таймфреймами й однозначними умовами входу.
Опишіть виходи до оптимізації входів
Розмір позиції, стоп-лос, тейк-профіт, беззбитковість та інші умови виходу визначають профіль ризику. Вони мають з'явитися в першій версії, а не після вдалого тесту.
Пов'язуйте одну версію з одним результатом
Зберігайте дати, початковий баланс, витрати й повну конфігурацію. Після зміни правила створюйте нову версію, щоб порівняння залишалося чесним.
Перепишіть ідею як технічне завдання
Одне речення має описувати одне рішення, яке приймає бот.
- Укажіть допустимі ринки й інструменти, а також таймфрейм, на якому формується сигнал.
- Окремо запишіть правила входу, розміру позиції, виходу й захисних обмежень із вимірюваними значеннями.
- Знайдіть слова, що потребують особистої оцінки, і замініть їх точною умовою або приберіть.
Що зберегти разом із результатом
Ці параметри дають змогу повторити тест і чесно порівняти його з іншим варіантом.
- Біржа, тип ринку, торгові пари, таймфрейм і точний діапазон дат.
- Початковий баланс, розмір позиції, кредитне плече й обмеження ризику.
- Налаштування входу, виходу, стоп-лосу, тейк-профіту й фільтрів.
- Комісії, платежі за ф'ючерсними позиціями та припущення симуляції.
- Чистий результат, просідання, кількість угод, збиткові періоди й відомі аномалії.
Чого не може показати тест на історії
Він не гарантує майбутню дохідність і не повністю відтворює ліквідність, глибину стакана, затримки, прослизання, відхилені ордери, простої біржі та майбутні платежі за ф'ючерсними позиціями. Використовуйте результат, щоб відсівати слабкі гіпотези й планувати наступний контрольований тест, а не як підставу для необмеженого ризику.
Спочатку зробіть стратегію зрозумілою, а вже потім складною
Почніть у конструкторі з однієї простої гіпотези. Додавайте індикатори лише тоді, коли кожен із них відповідає на конкретну проблему.